«Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1,38)
Також і нам, подібно як Марії, Бог хоче виявити, наскільки Він піклується про кожного з нас, хоче, щоб ми пізнали нашу правдиву ідентичність. “Хочеш, щоб я зробив з тебе та з твого життя шедевр? – здається говорить – наслідуй дорогу, яку я тобі покажу і станеш людиною, яку я завжди маю в моєму серці. Я вже від віків думав про тебе та полюбив тебе, промовляючи твоє ім'я. Відкрив тобі твоє правдиве “я”, виявляючи тобі мою волю ”.
Бачимо, що Його воля не є якимось накиданням, що примушує до чогось, але одкровенням Його любові до нас та Його задуму щодо нас. Вона є прекрасною як Сам Бог, чарівна та захоплююча як Його лице, отже, це він сам нам дається. Божа Воля є золотою ниткою, божественним сюжетом, яка плете все наше земне життя та поза його межами, від вічності до вічності: спочатку в думці Бога, згодом на землі, і нарешті в раю.
Але для того, щоб Божий план здійснився в повні, Бог запитує моєї чи твоєї згоди, подібно як він запитав у Марії. Тільки тоді реалізуються слова, які Він сказав про мене чи про тебе. Тоді також і ми, як і Марія, є покликаними сказати:
«Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!»
Звичайно, не завжди Його воля є для нас зрозумілою. Як Марія, ми також повинні просити світла, щоб зрозуміти те, чого хоче Бог. Необхідно добре слухати його голос всередині нас, з усією щирістю, запитати поради, якщо необхідно, у того, хто справді зможе допомогти. Але як тільки ми зрозуміємо Його волю, зразу скажімо наше «так». Якщо, справді, ми зрозуміли, наскільки Його воля є великою і красивою в нашому житті, ми не змиримося з «обов’язком» виконати волю Божу, але ми будемо раді «мати можливість» творити волю Божу, щоб бути в змозі наслідувати Його план, так, щоб здійснилося те, що Він приготував для нас. Це є найкраще, що ми можемо зробити та є розумною річчю.
Слова Марії – «Ось я слуга Господня» - це наша щира відповідь на любов Бога. Вони тримають нас завжди зверненими до Нього, в слуханні та послуху, з єдиним бажанням чинити Його волю, що бути такими, як Він хоче.
Іноді, однак, те, що Він вимагає від нас може здатися абсурдним. Здається краще робити по-іншому, ми самі хочемо взяти на наше життя у власні руки. Ба й навіть хочемо порадити самому Богові, вказавши як треба і як не треба робити. Але якщо я вірю, що Бог є любов і Йому довіряю, знаю, що все те, що трапляється в моєму житті та житті близьких мені людей є для мого ж блага та для їх власного блага. Тоді я віддаю себе Йому, цілковито посвятившись Його волі, і хочу з усіх сил бути одним з ним, знаючи, що прийняти Його волю є прийняти Його самого, обійняти Його та живитися ним.
Ми повинні вірити, що нічого з того, що відбувається є випадково. Ніяка подія радісна, болюча чи нейтральна, жодна зустріч, ситуація в родині, на роботі, в школі, ніякий фізичний або психічний стан здоров'я є без сенсу. Але все - події, ситуації, люди – несуть послання від Бога, кожна річ, вносить свій внесок у виконання плану Божого, про який ми згодом дізнаємося, день за днем, подібно як Марія здійснюючи Божу волю.
«Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!»
Як жити це Слово? Наше «так» на слово Боже означає робити добро, у повному обсязі, кожну хвилину, роблячи ті дії, які Божа воля вимагає від нас. Віддатися цілковито певній роботі, виключаючи все інше, втрачаючи думки, бажання, спогади, дії, що стосуються чогось іншого.
Перед кожною Божою волею болючою, радісною чи нейтральною, скажімо: «нехай станеться по слову твоєму», або, як Ісус навчав нас у молитві «Отче наш»: «Хай буде воля Твоя». Скажімо це перед кожною нашою дією, «нехай станеться», «нехай так буде». І ми будемо робити кожну хвилину, камінчик за камінчиком, прекрасну, унікальну і неповторну мозаїку нашого життя, яку Бог призначив для кожного з нас.
Також і нам, подібно як Марії, Бог хоче виявити, наскільки Він піклується про кожного з нас, хоче, щоб ми пізнали нашу правдиву ідентичність. “Хочеш, щоб я зробив з тебе та з твого життя шедевр? – здається говорить – наслідуй дорогу, яку я тобі покажу і станеш людиною, яку я завжди маю в моєму серці. Я вже від віків думав про тебе та полюбив тебе, промовляючи твоє ім'я. Відкрив тобі твоє правдиве “я”, виявляючи тобі мою волю ”.
Бачимо, що Його воля не є якимось накиданням, що примушує до чогось, але одкровенням Його любові до нас та Його задуму щодо нас. Вона є прекрасною як Сам Бог, чарівна та захоплююча як Його лице, отже, це він сам нам дається. Божа Воля є золотою ниткою, божественним сюжетом, яка плете все наше земне життя та поза його межами, від вічності до вічності: спочатку в думці Бога, згодом на землі, і нарешті в раю.
Але для того, щоб Божий план здійснився в повні, Бог запитує моєї чи твоєї згоди, подібно як він запитав у Марії. Тільки тоді реалізуються слова, які Він сказав про мене чи про тебе. Тоді також і ми, як і Марія, є покликаними сказати:
«Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!»
Звичайно, не завжди Його воля є для нас зрозумілою. Як Марія, ми також повинні просити світла, щоб зрозуміти те, чого хоче Бог. Необхідно добре слухати його голос всередині нас, з усією щирістю, запитати поради, якщо необхідно, у того, хто справді зможе допомогти. Але як тільки ми зрозуміємо Його волю, зразу скажімо наше «так». Якщо, справді, ми зрозуміли, наскільки Його воля є великою і красивою в нашому житті, ми не змиримося з «обов’язком» виконати волю Божу, але ми будемо раді «мати можливість» творити волю Божу, щоб бути в змозі наслідувати Його план, так, щоб здійснилося те, що Він приготував для нас. Це є найкраще, що ми можемо зробити та є розумною річчю.
Слова Марії – «Ось я слуга Господня» - це наша щира відповідь на любов Бога. Вони тримають нас завжди зверненими до Нього, в слуханні та послуху, з єдиним бажанням чинити Його волю, що бути такими, як Він хоче.
Іноді, однак, те, що Він вимагає від нас може здатися абсурдним. Здається краще робити по-іншому, ми самі хочемо взяти на наше життя у власні руки. Ба й навіть хочемо порадити самому Богові, вказавши як треба і як не треба робити. Але якщо я вірю, що Бог є любов і Йому довіряю, знаю, що все те, що трапляється в моєму житті та житті близьких мені людей є для мого ж блага та для їх власного блага. Тоді я віддаю себе Йому, цілковито посвятившись Його волі, і хочу з усіх сил бути одним з ним, знаючи, що прийняти Його волю є прийняти Його самого, обійняти Його та живитися ним.
Ми повинні вірити, що нічого з того, що відбувається є випадково. Ніяка подія радісна, болюча чи нейтральна, жодна зустріч, ситуація в родині, на роботі, в школі, ніякий фізичний або психічний стан здоров'я є без сенсу. Але все - події, ситуації, люди – несуть послання від Бога, кожна річ, вносить свій внесок у виконання плану Божого, про який ми згодом дізнаємося, день за днем, подібно як Марія здійснюючи Божу волю.
«Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!»
Як жити це Слово? Наше «так» на слово Боже означає робити добро, у повному обсязі, кожну хвилину, роблячи ті дії, які Божа воля вимагає від нас. Віддатися цілковито певній роботі, виключаючи все інше, втрачаючи думки, бажання, спогади, дії, що стосуються чогось іншого.
Перед кожною Божою волею болючою, радісною чи нейтральною, скажімо: «нехай станеться по слову твоєму», або, як Ісус навчав нас у молитві «Отче наш»: «Хай буде воля Твоя». Скажімо це перед кожною нашою дією, «нехай станеться», «нехай так буде». І ми будемо робити кожну хвилину, камінчик за камінчиком, прекрасну, унікальну і неповторну мозаїку нашого життя, яку Бог призначив для кожного з нас.
Кяра Любіх
Слово Життя, грудень 2002, Нове місто, 2002/22, с. 7.
Немає коментарів:
Дописати коментар