Марія, модель для тих, хто виконує волю Божу

Інтерв'ю з К'ярою Любіх

[...]

Рух вважає Марію моделлю, яка надихає у «виконанні волі Божої».

Чому?

Рух не може не надихатися від Марії в бажанні чинити Божу волю. Справді Марія, після Ісуса, є тією, хто найкраще і досконало знав сказати своє «так» Богові.

Особливо тут проявилася її святість і велич.

Не всі у світі можуть зробити все। Але якщо кожен робить свою частину, отже, приймає участь у загальному добрі, подібно як око бачить, вухо чує, рука бере, але всі разом беруть участь в житті тіла, де кожен знаходить сенс свого буття। Бог бачить кожного з нас і все людство та знає, яким є служіння, за допомогою якого кожен повинен зробити свій вклад। Це вимагає пильної уваги до того, що Він хоче.

Фоколярини бачать в Марії, особистість, яка бувше вірною своєму особливому завданню, взяла участь у житті всього людства.

Марія не заснувала нічого в Церкві, але дала життя її Засновникові, якого вважається Матір’ю.

Вона не зробила конкретні вчинки для того, щоб розповсюдити свою віру, однак народила Слово, що сталося тілом та вважається Царицею апостолів.

Не чинила - наскільки знаємо - спеціальні дії по відношенню до бідних, знедолених, хворих і т. д., але її називають «здоров'ям для ослаблених», «втішенням для страждучих», «притулком для грішників», «допомогою християн», і всіх ті, хто її знає, звертаються до неї як до матері.

Марія не заснувала контеплятивного згромадження, але споглядала небо в своєму лоні. Одним із її імен є «брама небесна».

Тому що вона сказала своє «так» Богові, а не сама собі - стала Матір’ю Божою.

І тому, що вона сказала «так» Богові, будучи в змозі втратити власного сина-Бога на хресті, була приєднана Христом до його місії викуплення.

Марія, як і всі єврейські дівчата, розмірковувала у своєму серці про ту, хто був би Матір’ю Месії, вчить нас, що той, хто прищеплює у своєму житті думки про Бога, реалізує у своєму в ньому те, про що завжди мріяв і навіть більше.

Звернутися до неї у виконанні, як вона робила, волі небес, є проникати якомога глибше в історію людства та бути її протагоністом.

Нове місто, н. 24, 1980, сс. 26-28.